Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вибувати — вибути (звільнятися з посади, іти з установи, вирушаючи звідкілясь, припиняти там мешкати, перебувати), залишати, залишити, покидати, покинути, виходити, вийти, виїжджати, виїздити, виїхати … Словник синонімів української мови
вибувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибування — я, с. Дія за знач. вибувати … Український тлумачний словник
вибуваючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибувати … Український тлумачний словник
вибути — див. вибувати … Український тлумачний словник
від'їжджати — а/ю, а/єш і від ї/здити, ї/жджу, ї/здиш, недок., від ї/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) Вибувати, відправлятися кудись яким небудь транспортом. 2) Віддалятися від певного місця на яку небудь відстань … Український тлумачний словник
лад — ла/ду і ладу/, ч. 1) Стан, коли де небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. 2) Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно… … Український тлумачний словник
розсекречуватися — уюся, уєшся, недок., розсекре/титися, е/чуся, е/тишся, док. 1) Вибувати зі складу осіб, причетних до секретної роботи. 2) тільки недок. Пас. до розсекречувати … Український тлумачний словник
вибути — див. вибувати … Словник синонімів української мови
виїжджати — I (їхати звідки н., за межі чогось), виїздити, виїхати, викочуватися, викотитися; вилітати, вилетіти, вискакувати, вискочити (дуже швидко); виповзати, виповзти (звичайно повільно про щось громіздке) II ▶ див. вибувати, вирушати … Словник синонімів української мови
